30.11.2017

Depo.Харків: "Прокурор Харківщини: Стара Генпрокуратура комерціалізувала свою діяльність"

Прокуратура Харківщини направила до Верховної Ради пакет пропозицій щодо змін законодавства.

 

 

 
Прокурори пропонують переписати як окремі положення Кримінального процесуального кодексу, так і частину позицій Закону "Про прокуратуру України".
 
Про те, що саме заважає харківським обвинувачам бути максимально ефективними, Depo.Харків дізнався у обласного прокурора Юрія Данильченка.
 
– Хто автор запропонованих змін до законодавства?
 
– Це колектив, звичайно. Безумовно, ми не можемо бути в стороні від тих процесів, які проходять безпосередньо в нашій роботі. Є закон, який був прийнятий. Ми – той інструмент, який цим законом користається. Ми на практиці застосовуємо те, що написано в Законі України "Про прокуратуру". І кожного дня стикаємося з певними проблемами. Адже люди, які писали цей закон і приймали цей закон, мають загальне бачення, а ми більш, так би мовити, спеціалізоване.
 
– Які зміни із запропонованих є принциповими?
 
– Цей закон був представлений як реформаторський. Реформа передбачає якісь позитивні результати, інакше для чого тоді реформа? З цієї точки зору ми дивимося на результати застосування цього закону на практиці й дивимося, які позитивні моменти він вніс у нашу практичну діяльність.
 
Нас позбавили великої кількості повноважень. Як би там не звучало та набило оскомину поняття загального нагляду, та, з моєї точки зору, говорити про те, що загальний нагляд – це тільки погано й більше ніяк, неправильно. Я постійно зустрічаюся з представниками Консультативної місії Європейського Союзу, був у закордонних відрядженнях у Прибалтиці, Франції, зустрічався з колегами – практиками. Ніхто й ніде не ставить так питання категорично, як у нас.
 
Якщо пам'ять не зраджує, то, по-моєму, близько 14 європейських країн на сьогоднішній день мають елементи так званого загального нагляду. На певному етапі загальний нагляд використовувався в основі своїй як тиск на бізнес, але цілком можливо було на законодавчому рівні побудувати таким чином норми, щоб обмежити або навіть виключити можливість впливу на бізнес за наявності елементів прокурорського нагляду.
 
Тобто обмежити певними рамками наших прокурорів у своїй діяльності. І загальний нагляд би стосувався тільки захисту інтересів держави. Можна було би наділити прокурора певними повноваженнями вимагати документи, отримувати пояснення, вносити документи реагування. Не у площині економічних стосунків, а саме щодо інтересів держави.
 
Адже є бюджет, є рішення відповідних органів місцевого самоврядування, ми ж зараз жодним чином не впливаємо на всі ці моменти. Ухвалюються незаконні рішення, зокрема, рішення про виділення землі, про виведення майна з комунальної чи державної власності тощо. Більше того, у нас випали з поля зору такі моменти, як захист прав неповнолітніх, захист інтересів інвалідів, недієздатних, обмежено дієздатних тощо. Це та ділянка, де ми були дуже корисними, де у нас є роками напрацьований досвід, який би ми могли реалізовувати, абсолютно не торкаючись інтересів бізнесу.
 
До того ж, є моменти, пов'язані з рішеннями органів місцевого самоврядування, контролюючими органами. Тобто все, що пов'язане зі здійсненням функцій від імені держави.
 
Корінь зла не в тому законі, який був, а в тій кадровій політиці та ідеології керівництва старої Генеральної прокуратури. Вони комерціалізували свою прокурорську діяльність. Це була їх норма життя. Тобто діяльність прокуратури звели до особистого збагачення окремої купки прокурорських працівників. Так, це лежить у площині кадрової політики та ідеології керівництва Генеральної прокуратури.
 

– Але коли ухвалювався Закон України "Про прокуратуру", говорилося про те, що позбавлення прокуратури загального нагляду – це одна з рекомендацій європейських консультантів.
 
– Мені важко з цього приводу щось говорити, тому що я не був учасником розгляду проекту цього закону у Венеціанській комісії. Однак ні від представників Консультативної місії Європейського Союзу, ні від ОБСЄ та інших європейських інституцій я не чув про те, що це була якась категорична вимога. Я ще раз кажу, що в європейських державах є елементи загального нагляду. Тому можна казати, що тут хтось викривив у певний бік справжній стан речей.
 
Прокуратура хоче збільшити обсяг повноважень, прав і можливостей. Однак у пропозиціях немає пунктів про збільшення відповідальності прокурорів. Яким чином можна виставити бар'єри проти зловживань?
 
– Ми не просимо зараз у цих змінах, які ми пропонуємо, ніяких нових додаткових функцій, не просимо собі ніяких преференцій, не просимо ніяких привілеїв. Ми просимо вдосконалити, привести у відповідність самі процеси виконання тих функцій, якими ми сьогодні наділені. Тобто ми просимо створити нам такі умови, щоб ми могли професійно та якісно виконувати свої конституційні функції.
 
На прикладі представницької функції: як ми можемо заявити позов, якщо в нас немає можливості витребувати матеріали? Ми просимо, щоб нам дали таку можливість. Адвокати по закону мають право отримувати все, що їм необхідно, а ми – ні. Однак при цьому ми захищаємо інтереси держави, є адвокатами держави.
 
Якщо говорити про міру відповідальності (прокурорів, – Ред.), то вона існує. І в її збільшенні немає ніякої необхідності. Вона прописана в законах, і будь-яке порушення чи зловживання своїми повноваженнями, несе за собою відповідну міру покарання. Процедура притягнення до цієї відповідальності прописана. Я не думаю, що інші правоохоронні чи державні органи мають більше відповідальності, ніж прокурори. Це як раз у законі досить докладно прописано.
 
– Чи допомагає вашій роботі Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія (КДК) прокурорів?
 
 
– Якщо говорити про ті моменти, які нас не влаштовують – і мене, зокрема, як керівника – це те, що зі створенням елементів прокурорського самоврядування, ми стаємо заручниками певних рішень, у прийнятті яких ми не беремо участі, але маємо підписувати адміністративні акти.
 
Так, у нас є КДК, у повноваження якої входить розгляд усіх фактів дисциплінарних правопорушень. Їх рішення є обов'язковим для виконання регіональними прокурорами, хоча останні не є суб'єктами розгляду цих вчинків.
 
Я наводжу дещо грубий приклад, але це виглядає приблизно так. Слідчий проводить розслідування у кримінальному провадженні та направляє потім листа судді: я провів розслідування, ви маєте дати цьому обвинуваченому п'ять років позбавлення волі, будь ласка, підпишіть вирок. Без матеріалів, без розгляду, без нічого.
 
– Ви пропонуєте виключити КДК?
 
– Ні, я не пропоную виключити. Я вважаю, що тут два варіанти, з нашої точки зору, можна застосувати. Або розмежувати, тобто дати чіткий перелік дисциплінарних вчинків, які розглядає КДК і, приймаючи рішення, несе за нього відповідальність. Тобто підписує відповідний документ без участі керівника регіональної прокуратури. Скажімо, це може бути така категорія вчинків, пов'язаних з деклараціями, з іншими проступками, безпосередньо не пов'язаними з виконанням прокурорських і слідчих повноважень. А всі інші залишити за прокурорами, так, як це і було. Це оперативно, це швидко, це ефективно.
 
Або повністю віддати до КДК функцію апеляції. Тобто прокурор області проводить службове розслідування, ухвалює рішення. Якщо співробітник не згоден, він подає скаргу до КДК, у нас витребовують матеріали, і далі прописати процедуру їх рішень. Хоча ця форма, може, й не дуже досконала, тому що простіше піти до суду. Тоді судове рішення буде обов'язкове для виконання.
 
Ось, наприклад, президент і генеральний прокурор, і прем'єр-міністр останнім часом приділяють дуже багато уваги у своїх виступах питанням тиску на бізнес із боку правоохоронців і вимагають жорсткого з цього приводу реагування. Скажімо, ми маємо одного з прокурорів, який, м'яко кажучи, грішить такими діями. Ми це все виявляємо, обґрунтовуємо, викладаємо у відповідних документах, відправляємо на Раду прокурорів. І несподівано отримуємо висновок, що Рада не вважає необхідним позбавляти адміністративної посади цього прокурора. І що тепер робити? Він і далі буде продовжувати цими питаннями займатися? А я фактично маю бути мовчазним співучасником?
 
– Якщо повернути право одноосібно ухвалювати рішення про притягнення до відповідальності прокурора, чи не порушить це принцип незалежності працівника, адже тепер він значною мірою буде залежати особисто від керівника регіональної підрозділу?
 
– У чому порушує? За всіма дисциплінарними вчинками проводиться службове розслідування. Це ціла комісія, як правило, беруть участь не менше 5 осіб. Це фактично виключає ухвалення суб'єктивного та одноосібного рішення. Друге, я не бачу нічого поганого в тому, що керівник має право карати своїх підлеглих. Як же тоді будується вертикаль? Ми носимо погони, у нас є дисципліна. Це якраз і є елемент відповідальності. Будь-який працівник має розуміти, що над ним є вища інстанція, яка у випадку неправомірних дій включить функцію репресії.
 
– КДК недостатньо, щоб дисциплінувати прокурорів?
 
– Звичайно, ні! Один орган на всю країну – замало. До того ж, кадрова робота – це персональна відповідальність керівника. А де ж мої права та повноваження? Як можна управляти та нести відповідальність за колектив і своїх підлеглих. Мати терези і при цьому не мати меча?

– Чи є з почату року в Харківській області прокурори, притягнуті до дисциплінарної відповідальності?
 
Відправили п'ять дисциплінарних скарг на шістьох працівників. Три з них розглянули, трьох притягнули до дисциплінарної відповідальності. Решта на розгляді.
 
– Ви також пропонуєте скасувати річний термін оскарження рішень судів у справах про інтереси держави?
 
– До нас може скарга надійти через рік, через два, через п'ять. Прокурор може не знати про рішення суду, якщо він не був учасником процесу. Ми можемо через засоби масової інформації дізнатися. Для чого взагалі строк встановлювати?
 
Знову ж, візьміть кооперативну схему щодо землі. Рішення почали ухвалюватися у 2008 році. Фактично 10 років пройшло. Так що тепер, не відновлювати справедливість? У нас 90% відмов у розгляді позовів саме через строки, а не через суть. Суди не хочуть розглядати ці питання, навіть розуміючи, що ми праві. Кому від цього погано, що залишається право оскарження? Все одно рішення буде за судом. Зі свого прокурорського досвіду можу сказати, що за термінами давності часто ховаються порушення закону та зловживання.
 
– Чим у вашій роботі може допомогти запровадження інституту кримінальних проступків?
 
– Просто для наочності: 10 % всіх кримінальних проваджень, що розслідуються в області, це нанесення легких тілесних ушкоджень. Цю категорію справ правоохоронці поміж собою називають "синці". Нераціонально використовувати однакові механізми та витрачати однакові кошти держави на розслідування вбивства та "синця".
 
Я не думаю, що запровадження цього інституту буде скоро. Фактично Верховна Рада ухвалює закони раз на два тижні. Результати цієї діяльності не додають оптимізму. Тому до тих речей, що хвилюють правників – практиків, просто не доходять.
 
– Ви також пропонуєте надати можливість відмовляти у відкритті кримінального провадженні?
 
– Було таке поняття, як дослідча перевірка. Зараз це поняття втрачене. Є позитивний момент: стало набагато менше можливостей приховати злочин. Але й зникли будь-які рамки здорового глузду, зник будь-який фільтр. Навантаження на слідчого шалене, і однією з причин цього є всеосяжне визначення початку кримінального провадження. Зараз слідчий вносить відомості в ЄРДР за будь-якою формальною заявою про злочин і вимушений витрачати однакову кількість зусиль та ресурсів на розслідування реального злочину та фікції. До того ж, нинішні закони взагалі не передбачають можливості зупинення провадження, якщо не встановлений підозрюваний. Таким чином, тисячі справ будуть розслідуватися вічно.
 
Тому ми і наполягаємо на перегляді статті 214 Кримінального процесуального кодексу України та конкретизації обставин при яких починається розслідування.
 
– Одна з ваших пропозицій стосується прохання повернути прокурору право складати адміністративні протоколи про корупцію. Хіба існуючі антикорупційні органи неефективні?
 
– Не в плані того, що вони неефективні. Ми вважаємо, що якщо прокурор буде складати протокол, то у нього з'явиться право потім апеляційного оскарження. Якщо нам дадуть право на апеляційне оскарження, то за великим рахунком нам не потрібна ця функція, тому що це дещо не прокурорська функція. На мою особисту думку, прокурор не повинен складати протоколи, він повинен їх погоджувати, брати участь у розгляді та мати право на апеляцію. Сьогодні достатньо органів, які можуть скласти протоколи кожен у своїй сфері та компетенції.
 
Це не всі зміни, які би ми хотіли внести в цей закон. Взагалі ми би були за те, щоб ухвалити новий закон про прокуратуру, який би дозволяв нам якісно та професійно виконувати наші функції. Ми, звичайно, були би раді, якби в Конституції була окрема стаття чи кілька статей, як це було раніше, які регламентують діяльність прокуратури. Або ж нас чітко віднесли до якоїсь іншої гілки влади.
 
Важливо також повернутися до питання класних чинів. Знову незрозуміла, невизначена ситуація. Усі, хто встиг до реформи отримати "прокурорське звання", мають право носити форму, отримують відповідні надбавки до зарплатні. Молоді ж прокурори позбавлені такого права. Отже у нас складається дискримінаційна ситуація. Два працівники, що виконують однакову роботу отримують відчутно різний заробіток. До того ж, чому саме прокурорів позбавили чинів, а інших правоохоронців – ні, не зрозуміло.
 
– Чи запропоновані вами поправки не передбачають збільшення кількості працівників прокуратури?
 
– Не думаю. Якщо нам повернуть в якійсь формі загальний нагляд, мабуть, так. Треба буде створювати додатковий підрозділ, який буде займатися питанням витребовування документів, проведення перевірок. Але, за великим рахунком, тим особовим складом, який на сьогодні в нас є по представництву, я думаю, ми будемо здатні ці функції виконати. Можливо, незначне збільшення. Люди все одно зараз готують ці позови, просто вони їх зараз готують з певними складнощами. Приберіть ці складнощі – і люди будуть менше витрачати часу, ходити, вмовляти, переконувати, що це потрібно. На жаль, така кількість проблем не додає впевненості та оптимізму колективу. Це найбільш прикро. Тому для нас так важливо бути почутими законодавцями. Ми прагнемо бути ефективними і корисними державі та людям. І просимо для цього лише зрозумілі правила гри.
 
Олександр Вовк
 
Джерело: Depo.Харків від 29.11.2017

кількість переглядів: 167