Круглий стіл у прокуратурі області: як забезпечити ув'язненим їх права та свободи за оновленим законодавством (фото)

Відкриваючи зустріч, заступник прокурора Харківської області Олександр Пєвнєв  зауважив, що перший місяць роботи в умовах змін до КВК України показав, що ми не зовсім готові до новацій кримінально-виконавчого законодавства: "Пенітенціарна служба, органи прокуратури, судова гілка влади стали давати певні збої. Саме тому було прийнято рішення на базі нашої прокуратури організувати круглий стіл з обговорення цих питань. Ми запросили усіх учасників цього процесу, щоб виробити спільні найраціональніші шляхи з розв’язання проблем, які виникають під час практичного застосування нововведень".

Звертаючись до присутніх, начальник Головного управління Генеральної прокуратури України Олег Настасяк, висловив подяку громаді Харківщині, за те, що вона першою долучилися до обговорення цих змін, які повинні кардинально поліпшили умови засуджених, наблизивши їх до кращих світових зразків.

«Знаковим є те, що саме з Харкова розпочинається обговорення змін до кримінально-виконавчого законодавства, - зазначив він. - Адже Харківська область, мабуть, найпершою на собі відчула, що таке європейські інституції. Під час візитів представників європейських громадських організацій часто виникали проблемні питання щодо застосування законодавства стосовно засуджених. Гостро ставилися  питання про внесення законодавчих змін.  Сьогодні ми вже маємо оновлений Кримінально-виконавчий кодекс України. І перед нами стоїть завдання розробити вертикаль виконання тієї чи іншої норми, відпрацювати механізм її використання через внесення змін до нормативних та інших законодавчих актів». 

У дискусії також взяли участь начальник обласного управління Державної пенітенціарної служби України Олександр Крикушенко, директор Департаменту охорони здоров’я Харківської обласної державної адміністрації Олександр Галацан, координатор проектів Української секції Міжнародного товариства прав людини Григорій Мар’яновський, керівники усіх установ виконання покарань області, представники судової гілки влади, державних контролюючих органів, учені.

Режим відходить на другий план

Як наголошувалося під час зустрічі, у попередньому кодексі головним китом, на якому утримувалася "правослухняна поведінка" у місцях позбавлення волі, був режим. Тепер введення дозволів на мобільний телефон, користування Інтерентом, запровадження тривалих побачень для довічно засуджених послаблюють звичний тюремний режим, який тримався на максимальній ізоляції засуджених.

З одного боку, доступ до віртуального спілкування та безпровідного зв'язку - це крок до розширення можливостей засуджених на їх соціалізацію. З іншого – тут чимало небезпек щодо провокування можливих нових злочинів. А тому йдеться про забезпечення місць позбавлення волі спеціальними Інтернетом та мобільним зв’язком.

За словами Олега Настасяка, зараз тривають переговори з іноземними компаніями, які можуть у рамках інвестпроектів забезпечити установи  виконання покарань мобільним та інтернет-зв’язком, а також необхідним обладнанням.

"Треба не лише облаштувати Інтернет-кімнати, а при цьому зробити так, щоб це не било коштом по засудженим, які будуть оплачувати ці послуги.  Звісно, що будуть певні обмеження доступу до окремих сайтів, вільного спілкування та виходу до Інтернет-мережі, аби  не спровокувати нові злочини", - зауважив він.


Праця - право, а не обов'язок

У правозахисника Григорія Мар’яновського не стільки питань до мобільно-інтернетних новацій, як до норми про працю, за якою праця з розряду обов’язків ув'язнених переросла у їх право. "Ця новація досить суперечлива. Ми повинні реально підходити до таких питань, - зауважив він. - Не можна порівнювати працю у «вільному» суспільстві і в місцях позбавлення волі. Часто навіть у "вільному польоті" людина не може працювати і заробляти так, як вона хоче. Що стосується пенітенціарної системи, то вона зобов’язана надавати роботу, і це повинно бути позитивним моментом. Хоча ми розуміємо, що марудна праця не може бути позитивом у широкому значенні слова".

Також, на переконання Григорія Мар’яновського, при впровадженні цієї норми будуть порушуватися права тих, хто працює і відраховує частину зарплати, тоді як непрацюючі житимуть за рахунок держави та рідних".

На думку доктора юридичних наук Ірини Яковець необхідна мотивація до праці: "Коли праця буде добровільною, продуктивною, засуджений буде розуміти, для чого він ходить на роботу. І тоді ми отримаємо той ефект, якого вимагає від нас законодавець".

"Якщо дійсно держава зможе забезпечити такі умови, за яких можна буде працювати і заробляти гроші та ще й їх отримувати, то, переконаний, 99% будуть працювати", - зауважив під час дискусії  суддя апеляційного суду Харківської області Сергій Остапчик.

Побачення для "довічників"

Відтепер кожні три місяці засуджені на довічне позбавлення волі можуть мати тривале побачення. Так виписано законом. Але українські установи, де утримується такий контингент, поки не готові до цих довготривалих зустрічей. «Тут є певні проблеми оскільки установи, де вони утримуються,  не мають приміщень для тривалих побачень. Але ми зробимо усе, аби забезпечити усі ці норми", - зауважив  Олег Настасяк

Загалом, на його переконання, зазначені зміни є вивіреними та підготовлені часом: «Вважаю, що в оновленому КВК України зібрані найкращі зміни, які на даний час є в європейських державах. Щоправда, для нас, нашої держави вони створюють певні незручності, які проявляються у певній неготовності країни до таких кардинальних змін - і в правосвідомості, і в економічному підгрнуті цих змін.  Як на мене, в першу чергу треба міняти правовідносини між установою та засудженими. Засудженим надаються права. І вони повинні правильно використовувати їх. З ними необхідно проводити роз'яснювальну роботу, допомогти виробити у засуджених правосвідому поведінку, готовність до праці і тих позитивних змін, які дозволять скоріше вийти на свободу і бути хорошим громадянином України».

За результатами цього круглого столу,  а також наступних аналогічних зустрічей, які мають відбутися по всій Україні, будуть підготовлені фахові пропозиції та поправки щодо практичного застосування оновленого кримінально-виконавчого законодавства. Після їх вивчення та узагальнення вони ляжуть в основу змін до підзаконних актів, якими буде керуватися пенітенціарна служба, а також Міністерство юстиції, прокуратура, суди.